Jacob Hatch

As part of Peace Corps service, I was asked to help manage some English clubs at the local library in Ivano-Frankivsk. I started by giving presentations each week on various topics – different states in America or different holidays – but with the help of some other volunteers and the clubgoers themselves, the project slowly evolved into something much more special. Each month centered on a different theme, with some sort of final project/event planned for the end. After a few weeks of presentations about the history of American film, for example, the club members worked in groups to write, act, film, edit, and even score their own homemade movies. We had our viewing flimsy cardboard trophy for and “Oscars,” complete with a best picture. Another time, while focusing on American music, I learned how some of the older members had had to build their own radios during Soviet times in order to secretly listen to their favorite Rock’n’roll bands. 

Through these clubs I was able to get to know and learn from many Ukrainians who I would have otherwise never had the opportunity to meet. I heard eye-opening stories about their lives, learned interesting bits of history straight from the source, and was lucky enough not only to watch meaningful friendships develop, but to make some lifelong friends of my own. 

I would advise anyone new to Ivano-Frankivsk to visit the Library of Foreign Languages. The lovely employees there manage all sorts of clubs for natives and foreigners alike, and I don’t think there are any better opportunities in the city to learn about and connect with the locals.

В рамках служби Корпусу Миру мене попросили допомогти керувати деякими англійськими клубами в місцевій бібліотеці в Івано-Франківську.  Я почав з того, що щотижня проводив презентації на різні теми про  різні  штати Америки чи різні свята, але за допомогою деяких інших волонтерів та самих відвідувачів клубу.  Кожен проєкт  повільно перетворився на щось більш особливе.  Я місяць зосереджувався на новій темі, а на завершення планувався якийсь остаточний проєкт / захід.  Наприклад, після кількох тижнів презентацій про історію американського кіно, члени клубу працювали в групах, щоб писати, знімати, монтувати і навіть створювати власні фільми. Ми влаштували свою глядацьку вечірку та “Оскар”, і мали навіть тонкий картонний трофей для солідності. Іншого разу, зосереджуючись на американській музиці, я дізнався, як деяким старшим учасникам довелося конструювати власні радіостанції за радянських часів, щоб таємно слухати їхні улюблені рок-н-ролл-групи. 

   Через ці клуби я зміг познайомитись і навчитися багато від українців, з якими інакше ніколи б не мав можливості зустрітися. Я чув вражаючі історії про їхнє життя, дізнався цікаві  історії прямо з джерела, і мені пощастило не лише спостерігати, як розвиваються важливі дружні стосунки, а й заводити власних друзів на все життя. 

   Я б порадив кожному новоприбулому в Івано-Франківську відвідати Бібліотеку іноземних мов.  Прекрасні працівники там керують різноманітними клубами як для місцевих жителів, так і для іноземців, і я не думаю, що в місті є кращі можливості дізнатись про місцевих жителів та потоваришувати з ними.